Давай махнемо у гори

Слухай, давай махнемо ми у гори,
Тільки не чекатимем весну.
Не шукай у холоді відмови,
Я для тебе коцик понесу.

Та гарячий чай візьму з собою,
Ну і щось смачненьке принесу.
Щоб зігрітися ми змогли з тобою,
І усю красу тобі я донесу.

І поїдем ми о 5-й ранку,
Що б побачить всю оцю красу
Давно не був у горах на світанку,
Й не забував міську я метушню.

І тоді зустріне нас вершина,
Де розвіє вітер всі жалі.
Це для нас найбільша є причина,
На цій рідній, гомінкій землі.